Патологічна стертість зубів – небезпека і терапія

Патологічна стертість зубів – це стрімке зменшення обсягу емалі та дентину. В результаті цього зменшується висота зуба або всього ряду. Такий процес завжди призводить до зміни форми зуба, підвищення його чутливості, збоїв оклюзії.

Загальна інформація про патологію

Стираємість твердих тканин зубів, в загальному вигляді, цілком нормальне фізіологічне явище, але тільки якщо процес не виходить за зазначені норми. Однак якщо встановлені норми перевищені, то необхідно вживати заходів, так як стираємість призводить до величезної кількості порушень.

Статистичні данні:

• діагноз патологічна стираємість ставлять 12% населення;
• найрідше зустрічається у віці 25-30 років – не більше 4% пацієнтів;
• 60% пацієнтів – чоловіки;
• найбільше число захворювань припадає на 40-45 років – 35% випадків.

У разі виникнення перших симптомів, лікування необхідно проводити негайно. В іншому випадку якість життя істотно погіршується – хворий буде страждати від болів.

Причини розвитку

Існує ряд причин, які провокують стирання, серед них:

• вроджені чи набуті патології. Найчастіше вони пов’язані зі збоєм фосфатно-кальцієві і білкового обміну;
• неправильна навантаження на зуби;
• адентія;
• неправильний прикус і інші дефекти зубного ряду;
• парафункція жувальних м’язів.

На розвиток патології також можуть впливати негативні впливи, пов’язані з професійною діяльністю, які потребують проведення певного типу лікування.

Класифікація

Якщо є підозра на розвиток даного стану, необхідно невідкладно відвідати стоматолога. Причому в клініці Crystaldent.ua в Києві консультація коштує недорого. Фізіологічна стертість емалі є нормою і відбувається 30 мікрон або 0,3 мм за 10 років.

Що стосується патологічного стану, то вироблять різні ступені поразок в глибину, при цьому порушується більш 2/3 зубної коронки.

Симптоми і лікування

Кожна людина може сама запідозрити, що його стирання зубів перевищує норму. Вартість відвідування стоматолога невисока, але корисно знати конкретні передумови до цього:

• зміна анатомічної форми зуба і зубних рядів;
• зменшення висоти коронки. В особливо складних випадках аж до рівня шийки;
• верхні зуби не видно при усмішці, формується ефект «беззубого рота»;
• гострі краї зуба травмують слизові губ і щік;
• спостерігається порушення прикусу.

Ціна терапії буде залежати від причин розвитку патологічної стертості і стану уражених зубів. Насамперед усувається провокуючий фактор і лише після цього відбувається відновлення твердих тканин. Для цього можуть використовуватися пломби, штучні коронки, вініри, люмініри. В коремих випадках може знадобитися тотальне відновлення прикусу.