[price id=”3433″]

Кожна людина мріє про збереження гарної посмішки. Верхню і нижню щелепи називають фундаментом створення красивої посмішки, оскільки це опорна структура для всіх зубів. Її дефекти можуть вплинути не тільки на відсутність зубів, але й на зовнішній вигляд і риси обличчя. Для відновлення кісткової тканини щелепи рекомендується зробити кісткову пластику.

Кісткова пластика – це можливість реконструкції кісток тканини щелепи на місцях відсутності зубів. Найчастіше ця методика використовується перед імплантацією зубів. Створення більшого обсягу щелепної кістки потрібне для надійної і правильної установки імпланту.

Необхідність кісткової пластики

Протягом життя на щелепну кістку можуть впливати різні чинники, у зв’язку з чим вона змінює щільність і розмір. Після видалення зуба відбувається кісткова атрофія, оскільки тканина перестає навантажуватись.

Необхідність кісткової пластики залежить від того, скільки пройшло часу після втрати зуба. Стосовно нижньої щелепи, її усадка відбувається через півроку або рік, у верхньої – через декілька місяців.

Коли необхідна операція?

До основних показань варто відзначити наступні:

• Видалення зуба з ускладненням.
• Пошкодження альвеолярного відростка.
• Атрофія, спричинена старінням, генетичними хворобами, остеопорозом.

Незважаючи на причини атрофії, методика кісткової пластики, в першу чергу, проводиться для відновлення основної функції щелепи – жувальної.

Протипоказання до кісткової пластики

Не завжди є можливість провести операцію по відновленню щелепної кістки. Серед основних протипоказань:

• Хвороби крові;
• Стан імунодефіциту;
• Період лактації та вагітність;
• Вживання біфосфонатів;
• Остеопороз.

Види матеріалів

Методика кісткової пластики обирається після аналізу ступеня, спрямованості і місця атрофії. Після визначення способу проведення пластики, обирається вид матеріалу. Його походження може бути біогенним, або синтетичним.

• Аутогенний – відібрання шматка кістки із донорської області у самого пацієнта. В зоні дефекту відбувається зміцнення кістки, яку називають аутотрансплантатом.
• Алогенний – відібрання шматка кістки і донорської області іншої людини. Деякі з елементів кісткової тканини відбираються у донора після його смерті. Після обробки їх зберігають в невеликих контейнерах в спеціальних умовах.
• Ксеногенний – бюджетний варіант через недорогу вартість матеріалу, донорами якого виступають тварини (бики або свині). Даний вид матеріалу застосовують у вигляді кісткових блоків або гранул.
• Аллопластичний – застосовується матеріал синтетичного походження (фосфат кальцію). Найчастіше використовується для пластики верхньої щелепи.

Чотири технології кісткової пластики

На сьогоднішній день існує чотири типи кісткової пластики:

1. Після розщеплення альвеолярного відростка, вздовж гребеня розпилюється кістка. Далі відбувається розширення каналу і вкручування імплантів корнеподібного вигляду. При утворенні порожнини, в неї розміщають гранули.
2. Імплантація блоку кісток відбувається в декілька етапів. Спочатку у пацієнта береться донорська кров. Далі, в зазначене місце підсаджується і закріплюється на титанових гвинтах кістковий матеріал. З допомогою мембрани закривають регенеровану ділянку. Мембрана резорбується через деякий час.
3. Для проведення спрямованої регенерації кісток проводиться розтин ясен. Простір заповнюється остеозамісним матеріалом, який закривається за допомогою коллагенової мембрани і в кінці зашивається.
4. Синус-ліфтинг – методика за якою відбувається введення кісткового синтетичного наповнення. Такі оперативні втручання можуть бути закритого або відкритого типу.

Операція по відновленню щелепної кістки – це необхідність, оскільки при атрофії кісток щелепи, імплантація заборонена.

Етапи кісткової імплантації 

Перед виконанням пластики нижньої щелепи, пацієнту необхідно пройти підготовку. Передопераційне дослідження розпочинається із санації ротової порожнини, дослідження осередків запалення, та їх усунення.

Ця процедура є необхідною, для уникнення ускладнень після операції. За декілька днів до процедури, лікар призначає антибактеріальне лікування. До та після проведення операції пацієнту не можна палити, тому паліям проводять замісне нікотинове лікування. Операція проходить в декілька етапів:

• Анестезія ділянки нарощування;
• Розріз кістки, оголення необхідної ділянки;
• Прикріплення кісткового матеріалу;
• Накладання мембрани для закріплення кісткового матеріалу.
• Накладання швів на ділянці втручання.   У разі виникнення будь-яких незвичайних симптомів, таких як сильний біль, набряк, кровотеча або інфекційні прояви, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря.

Особливості операції та її ціна

Для проведення операції необхідно обрати синтетичну або натуральну кістку. Варто зазначити, що натуральні матеріали коштують дорожче ніж синтетичні, проте приживаються краще. Стосовно синтетичної кістки, то вона дешевша, але має нижчий відсоток приживання.

Процедура по нарощуванню кісткової тканини є абсолютно безпечною операцією. Проте її мають проводити кваліфіковані спеціалісти, професіонали своєї справи, в лікарні із сучасним обладнанням.

Приживлення кісткового замінника в середньому відбувається протягом трьох-чотирьох місяців. Після цього можна планувати проведення імплантації або імплантація проводиться одночасно з кістковою пластинкою.

Після втрати зубного ряду, рекомендується починати лікування негайно. Варто знайти провідну  клініку для обстеження, після якого лікар підбере ефективну методику нарощення для здійснення імплантації в подальшому.

Варто відмітити, що кісткова пластика можлива як на верхній, так і на нижній щелепах. Фахівці користуються гіпоалергенними, безпечними, сертифікованими матеріалами тільки від перевірених виробників. Ціна залежить від якості і вигляду обраних матеріалів, необхідності додаткових аналізів і обстежень.